Запали свічку

#Запали_свічку

«Я хочу запропонувати … акт національної пам’яті, доступний кожному: в національний день пам’яті жертв 1933-го (четвертої суботи листопада) визначити час, коли кожен громадянин цієї землі, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих. Це було б гідною відповіддю на слова о. Олександра Биковця, який став священиком в Америці:
«…Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?»
Навіть сім десятиліть опісля свічка, що мерехтить у вікні, видається мені гідною відповіддю!»

Джеймс Мейс,
газета “День”, 18 лютого 2003 року.

Саме Джеймсу Мейсу належить ініціатива вшанування жертв Голодоморів запалюванням свічки на підвіконні.

З 1981 року він публікує перші матеріали про Голодомор. Після створення Комісії Конгресу США із вивчення голоду 1932-1933-го упродовж чотирьох років Мейс координує її діяльність. Хоч і не був її членом. Комісія зібрала майже двісті усних свідчень очевидців штучного голоду, влаштованого комністичним режимом у 1932-1933 роках. Джеймс Мейс написав звіт Комісії, який затвердив Конгрес, а отже став не лише науковим, а й політичним документом.

1993-го Джеймс Мейс переїхав до України і продовжив дослідження Голодомору. «Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. Не можна займатися історією Голокосту та не стати хоч би напівєвреєм, як не можна займатися історією Голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем», – писав у своїй колонці в газеті «День».

Закликаємо 27 листопада о 16-00 приєднатися до загальноукраїнської акції “Запали свічку” і засвітити вогник пам’яті у кожній домівці як вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

#Голодомор #Вшануй_жертв_Голодоморів

поділитися