Читання Вінграновського

Сеньйорито акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас,
Але осінь зійшла по плечі,
Осінь, ви і осінній час,
Коли стало любити важче,
І солодше любити знов…
Сеньйорито, колюче щастя,
Хто воно за таке – любов?
Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу, й тіло,
Вже б, здалося, нащо мені?
У годину суху й вологу
Відходились усі мости,
І сказав я – ну, слава Богу,
І, нарешті, перехрестивсь…
Коли ж – здрастуйте, добрий вечір…
Ви з якої дороги, пожежо моя?..
Сеньйорито, вогонь по плечі –
Осінь, ви і осінній я…
(Микола Вінграновський)
7 жовтня, з нагоди прийдешного ювілею, а саме 85 річниці з дня народження поета, в ООУНБ ім.Грушевського відбулися читання Вінграновського. Олександр Тарасенко поділився з усіма присутніми своїми спостереженнями,думками про цього непересічного українця,справжнього поета-художника. Модерував читання,як завжди блискуче,Андрій Хаєцький. Величезна подяка всім присутнім та нашим чарівним читцям! Цінуємо своє!Далі цікавіше😉
поділитися